Zakwaterowanie w internacie

          Z przyjemnością informujemy, że od 1 września 2014 roku uczniowie naszej szkoły, pochodzący spoza Przemyśla, będą mieli możliwość zakwaterowania w internacie mieszczącym się przy ulicy Kapitulnej w Przemyślu. Szkoła zawarła umowę z dyrekcją internatu, w którym zapewnione jest całodzienne wyżywienie oraz całodobowa opieka przez 7 dni w tygodniu. Internat dysponuje 2 i 3-osobowymi pokojami. Zlokalizowany jest w centrum miasta, w odległości 10 minut od szkoły, dzięki czemu, uczniowie nie muszą korzystać z komunikacji miejskiej.

         Zapraszamy absolwentów gimnazjum do podjęcia nauki w 1 klasie naszego liceum. Do zobaczenia!

ШЕВЧЕНКІВСЬКІ ДНІ В ПЕРЕМИШЛІ

 

 9 березня 2014 року в Перемишлі недалеко Будинку української меншини Українським Консульством в Перемишлі було організовано читання поезії Тараса Шевченка.На ці читання прибула чимала кількість охочих прочитати вірші славного поета.Це були люди різного віку,різних професій.Громадяни як Польщі так і України. Шевченкові вірші звучали ураїнською, а також польською мовами.

 Увечері цього ж дня відбувся урочистий концерт присвячений 200-тій річниці з дня народження славного сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка.В Будинку культури по вулиці Дворскєґо зібралась українська громада, в залі бракувало місць,щоб помістити всіх глядачів.Декорація на сцені пригадувала Євромайдан .Мішки,шини,шоломи та червоні гвоздики між ними, як пам’ять загиблим, все це пригадувало ті страшні події за якими стежить цілий світ.А в центрі сцени- портрет Тараса Шевченка. Великий Кобзар все своє життя боровся за волю України,за її незалежність. Прагнув, щоб врешті піднявся з колін його рідний народ і скинув з себе кайдани.І сьогодні український народ піднявся на боротьбу за волю. Тож наскільки актуальними і пророчими є вірші Тараса Шевченка.А може це воля Божа, що співпали такі події як Євромайдан та 200-та річниця з дня народження Тараса Шевченка.Oбєднати ці події – було задумом організаторів концерту, а саме вчителів Комплексу Загальноосвітніх Шкіл №2 ім.Маркіяна Шашкевича п.Ірени Спольської-Онишко ,п.Анни Леськів,п.Оксани Кахнич,п.Анни- Смолинчак Баґіньскої,п.Євгенії Феснак.

 Традиційно концерт розпочався «Заповітом» Тараса Шевченка.Разом із хором ім.Вербицького,яким керує п.Ольга Попович всі присутні стоячи співали «Заповіт».У виконанні хору на концерті прозвучали ще пісні на слова Шевченка «Тече вода з-під явора» та «Бандуристе, орле сизий».Щоб пригадати нелегкий життєвий шлях поета учні 2 класу гімназії при допомозі п. Анни Багінської підготували мультімедіальну презентацію «Життя Тараса Шевченка». Не можна уявити собі Шевченківського концерту без звуків бандури. Тож шкільний ансамбль бандуристів «Веселі бандурки»під керівництвом п.Марти Корецької заспівали такі пісні «На високій дуже кручі» та «Зацвіла в долині», а учениця 5 класу Кіх Наталя виконала соло гри на бандурі «Взяв би я бандуру».Оповідачем на концерті була учениця 2 класу ліцею Кахнич Анна, котра зачитувала уривки роману З.Тулуб « В степу безкраїмза Уралом». Учасники вокального ансамблю «Крайка» керівником якого є п.Тетяна Наконечна виконали пісні «Кохайтеся чорнобриві» , «Та забіліли сніжки». У концерті взяв участь жіночий ансамбль «Намисто»( керівник п.Ольга Попович) у його виконанні прозвучали пісні «Така її доля» та «Нащо мені чорні брови». Соло виконала Юстина Блюй,вона заспівала пісню «Плавай,плавай,лебедонько».Звучало на концерті пророче слово Тараса Шевченка.Учні читали вірші поета,яких підготувала п.Оксана Кахнич-вчитель української мови. «Не молилася за мене» читала Анна Ґіза, «Псалом149»читала Мариня Леськів, «І виріс я на чужині» читав Ярема Мисак. Під кінець концерту виступила театральна група «ПоприВсе»,якою керує п.Анна Леськів.На фоні слайдів про Євромайдан учні цитували Шевченка.Закінчився концерт співанням гімну України «Ще не вмерла Україна». Слава Україні – Героям Слава.

 Великою подією в житті Перемишля було святкування 200-тої річниці з дня народження Тараса Шевченка 10 березня. В цей день відбувся повторний урочистий концерт на Казимирівському Замку.

 На цей концерт прибули шановні гості Олександр Бачик- Почесний Консул України в Перемишлі,Войцєх Блаховіч-заступник мера міста Перемишля,Ян Бартміньскі-Голова Перемишської Міської Ради,Ян Пончек-Перемишський Староста,Марек Кондзьовка-Керівник відділу розвитку освіти в ЖешовіСвітлана Книшик-Начальник Управління Дошкільної Загальної Середньої Позашкільної Освіти та Соціального Захисту Департаменту Освіти і Науки Львівської Облдержадміністрації,Анджей Косьор, Ельжбєта Тарнавска-Начальник Відділу Освіти і Спорту,Рената Кохановіч-Керівник WEiS,Ева Савіцка-Голова Комісії Освіти Міської Ради в Перемишлі,Петро Пілх-директор Відділу PCEN в Перемишлі,Рената Новаковська-директор Перемишського Будинку Культури Замок,Йоанна Томчик,Томаш Дзюмак-директор ЗЛ№1,Артур Піх-директор ЗЛ№2,Тадеуш Баран-директор КЕШіЗ,Адам Вінярскі,Роберт Рибак,Анджей Олейнік,Богуслав Клісовскі-директор Гімназії №1.

 Концерт відбувся за участю молоді з польських шкіл. Вірші Тараса Шевченка звучали на польській мові,а саме «Псалом 149» із «Давидових псалмів»читала ученицяЗагальноосвітнього Ліцею №1 Катерина Бережніцка,а підготувала її п.Беата Криньска, «І виріс я на чужині»читали учениці Загальноосвітнього Ліцею №2 Зузана Хробак,Агнєшка Фортуна,Моніка Собол,підготувала Мавґожата Вілґуцка.У виконанні Перемишського Молодіжного Камерного Хору дирегентом якого є Петро Шелонжек прозвучали пісні українською мовою «Наш отаман Гамалія» та «Перебендя».

 Великий пророк Тарас Шевченко обєднав тих,хто шанує українську та польську культури.В залі відчутня була дружня атмосфера.Особливо під кінець концерту,коли звучала пісня «Подай руку Україні» польського ансамблю з Познані «Тарака»,котру підхопив і співав цілий зал.В цей час на сцені майоріли прапори синьо-жовтий та біло-червоний.

 Із заключним словом виступили: п.Петро Піпка-директор Комплексу Загальноосвітніх шкіл ім.М.Шашкевича в Перемишлі,який подякував польському народу за підтримку та допомогу,яку надала Польща і продовжує дальше надавати Україні.Наголосив на тому,що саме польські політики перші підтримали протистуючих на Євромайдані.Подякував польській владі за можливість лікування, ранених на майдані, в польських лікарнях.За фінансову допомогу ,ліки,теплі речі,які було зібрано в Польщі і відтранспортовано в Україну.

П.Войцєх Блаховіч-заступник мера міста Перемишля, у своєму виступі звернув увагу на важливість спільного святкування такої великої події двохсотрічного ювілею від дня народження Тараса Шевченка. Побажав усім здоровя, творчих сил,натхнення та витривалості.

 

 

VII Międzyświetlicowy Turniej Warcabowy

 

25 marca w naszej szkole po raz siódmy odbył się Międzyświetlicowy Turniej Warcabowy. Wzięło w nim udział 18 uczniów z 9 świetlic przemyskich Szkół Podstawowych (SP Nr1, SP Nr4, SP Nr5, SP Nr6, SP Nr11, SP Nr14, SP Nr15, SP Nr17, ZPSM).

Turniej prowadzony był systemem „każdy z każdym”. Sędziował Emil Pawlus, uczeń kl. IIG, pomagali Paweł Giza i Michał Sokacz, uczniowie kl. I LO . Podczas spotkania odwiedziła nas Wizytator Oddziału Nadzoru Pedagogicznego w Przemyślu pani Barbara Majchrowicz.

Po pełnych emocji rozgrywkach w punktacji indywidualnej I miejsce zajął Paweł Kołacz z SP 17, II miejsce Michał Plokowski z SP14, a III miejsce Arkadiusz Kędziora z ZPSM.

W punktacji drużynowej na I miejscu uplasowała się świetlica SP 17, na II miejscu świetlica SP 14, a na III miejscu świetlica Szkoły Muzycznej. Zwycięzcom, opiekunom i wszystkim uczestnikom gratulujemy. Składamy serdeczne podziękowania dla Rady Rodziców za coroczne finansowe wsparcie imprezy.

 

Konkurs mitologiczny

 

28 лютого 5 і 6 класи на мить стали Олімпом. А це тому, що у школі пройшов міфологічний конкурс, у якому участь взяло пять команд. Треба підкреслити, що рівень знань усіх учнів був дуже високий і вони відповідали на детальні і часом справді важкі питання. Завдяки цьому змагання стали дуже емоційними, На кінцевий результат напевно вплив мали знання учнів, але також грецька богині випадку Тіхе. Лавровий вінок здобули учні 5 класу Наталія Кіх, Іван Тимець і Лука Кузьмяк. Вітаємо!

28 lutego 5 i 6 klasa na chwilę przeobraziła się w mityczny Olimp. A to dlatego, że w szkole odbył się konkurs mitologiczny, w którym wzięło udział pięć grup. Warto podkreślić, że poziom przygotowania uczestników był niezwykle wysoki, zaś rywalizacja o czołowe miejsca naprawdę emocjonująca. Uczniowie odpowiadali na bardzo szczegółowe i często trudne pytania, a o wyniku końcowym decydowała nie tylko wiedza, ale i bogini losu – grecka Tyche oraz umiejętność zachowania „stoickiego spokoju”. Zdobywcami wieńców laurowych zostali uczniowie 5 klasy: Natalia Kich, Jan Tymec i Łukasz Kuźmiak. Laureatom gratulujemy!

       

 

Próbna Matura z Operonem. Uczniowie Szaszkewicziwki na 1 miejscu w woj. podkarpackim, na 5 miejscu w Polsce!

        88% uczniów klas trzecich szkół ponadgimnazjalnych z województwa podkarpackiego, w ramach przygotowań do tegorocznego egzaminu dojrzałości, zmierzyło się z maturą próbną przygotowaną przez Wydawnictwo Operon. Wyniki jakie maturzyści naszej szkoły osiągnęli z przedmiotów matematyczno – przyrodniczych uplasowały ich na 1 miejscu w województwie! Dzięki wspaniałym rezultatom uczniów 3 klasy liceum, w zestawieniu łącznym, ZSO Nr 2 w Przemyślu jest na 5 miejscu wśród dziesięciu najlepszych szkół w kraju!

Naszym maturzystom serdecznie gratulujemy i życzymy wielu sukcesów podczas majowych egzaminów !

Top 10 najlepszych szkół w całej Polsce:

1. Katolickie Liceum Ogólnokształcące im. Księży Pallotynów, CHEŁMNO

2. Liceum Ogólnokształcące towarzystwa Szkolnego im. Reja, BIELSKO-BIAŁA

3. Liceum Ogólnokształcące im. Śniadeckiego, KIELCE

4. Katolickie Liceum Ogólnokształcące Przymierza Rodzin, GARWOLIN

5. Zespół Szkół Ogólnokształcących nr 2 im. Szaszkewicza, PRZEMYŚL

6. Liceum Ogólnokształcące nr 6 im. Mickiewicza, KRAKÓW

7. Liceum Ogólnokształcące nr 1 im. Małachowskiego, PŁOCK

8. Zespół Szkół w LIPIANACH

9. Liceum Ogólnokształcące nr 3 im. Chopina, OSTRÓW WIELKOPOLSKI

10. Prywatne liceum Ogólnokształcące ’ Abor’, WROCŁAW

 

Podsumowanie Próbnej Matury z Operonem można znaleźć tutaj

ДОРОГІ УЧНІ! Доручаю Вашій увазі матеріал про український кінематограф. Щоб не було, що чуже хвалимо, свого не знаємо….

 

Український кінематограф

У часи політичної «відлиги» другої половини 1950-х — поч. 60-х рр. стрімко зростає українська кінопродукція. З’являються фільми, які досі користуються великим глядацьким успіхом: «Весна на Зарічній вулиці» (1956, режисери Марлен Хуцієв і Фелікс Міронер), «Жага» (1959, Євген Ташков), «Іванна» (1960, Віктор Івченко), «Сон» (1964, Володимир Денисенко), «За двома зайцями» (1961, режисер Віктор Іванов). Український кінематограф 1960—70-х років представлений іменами світової величини: режисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика, Микола Мащенко, актори Іван Миколайчук, Юрій Шумський, Гнат Юра, Костянтин Степанков, Микола Гринько, Богдан Ступка. У цей час з’являються стрічки, які поклали початок унікальному феномену «українського поетичного кіно»: «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова (1964), який отримав другу премію на VII Міжнародному кінофестивалі в Аргентині. Це яскраве видовище, в якому все дійство, характеристики героїв і антураж були розраховані перш за все на зорове сприйняття: буяли кольори багатої природи, заворожували етнографічні деталі і яскраві костюми, не кажучи вже про акторів Івана Миколайчука та Ларису Кадочникову, які вражали особистою красою і великим талантом.
Фільм завоював світ, приніс широку популярність його творцям, славу — кіностудії, і посів почесне місце серед класичних творів українського кіномистецтва.

«Криниця для спраглих» Юрія Ілл’єнка (1965), «Камінний хрест» Леоніда Осики (1968), «Вірність» Петра Тодоровського (1965). Однак реакційна політика так званого «застою» фактично знищила українське поетичне кіно. Режисер С. Параджанов був вилучений з кінематографу і громадянського життя. «Авторський» шедевр Кіри Муратової «Довгі проводи» (1971) опинився під забороною. Драматична доля спіткала також фільм Юрія Ілл’єнка «Вечір напередодні Івана Купала» (1968) і «Білий птах з чорною ознакою» (1971), який тріумфально отримав Золотий приз Міжнародного Московського фестивалю. 

За стилістикою близькою до українського поетичного кіно була знята в 1967 р. стрічка «Вій» за однойменною повістю Миколи Гоголя. Картину також вважають першим радянським фільмом у жанрі жахів. Згодом естетика українського поетичного кіно стимулювала режисерський дебют актора Івана Миколайчука («Вавілон-ХХ», 1979), а суттєві елементи поетичного кіно проявляються в стрічках Миколи Мащенка «Комісари» (1971) та «Як гартувалася сталь» (1973). У роки «застою» в СРСР розгортається новий виток боротьби проти національної української культури. Знищуються українські установи, стає тотальною русифікація, проводиться методичне та цілеспрямоване цькування українознавців, починаються хвилі арештів та серії політичних процесів. Українське поетичне кіно було визнано владою архаїчним, відірваним від життя, ім’я Довженко почали згадувати з оглядкою. На багато років, внаслідок ідеологічної цензури, потрапили на полку деякі зняті кінофільми (серед них «Криниця для спраглих», «Комісари»). Попри бюрократизм українського кінопроцесу за часів брежнєвської реакції в 1970—80 рр. з’являється низка фільмів, створених сильними творчими особистостями. На порозі «застою» Леонід Биков знімає картину «У бій йдут лише старі» (1972), а в 1983 р. Роман Балаян, після кількох висококваліфікованих екранізацій російської літературної класики, у фільмі «Польоти уві сні та наяву» точно передає феноменологію того часу . Українськими кіностудіями було знято також кінострічки, які придбали велику популярність у всьому СРСР: «Д’Артаньян і три мушкетери» (1978, режисер Георгій Юнгвальд-Хилькевич), «Пригоди Електроніка» (1979, режисер Костянтин Бромберг), «Місце зустрічі змінити не можна» (1979, режисер Станіслав Говорухін), «Зелений фургон» (1983, режисер Олександр Павловський), «Чарівники» (1982, режисер Костянтин Бромберг), «Самотня жінка бажає познайомитися» (1986, режисер В’ячеслав Криштофович).

У 1970—80-ті роки справжній розквіт переживало українське неігрове кіно. Київська студія науково-популярних фільмів зняла величезний масив стрічок, серед  яких зустрічалися справжні шедеври жанру ( «”Мова тварин», «Чи думають тварини?», «Сім кроків за горизонт» режисера Фелікса Соболєва та ін.). Надзвичайно успішним був цей період і для українського анімаційного кіно. Стрічки режисерів Володимира Дахна (серіал «Як козаки …»), Давида Черкаського («Пригоди капітана Врунгеля»,«Крила» та ін.), Леоніда Зарубіна («Солом’яний бичок»), Володимира Гончарова («Чумацький шлях») прославили українську анімацію за межами країни. Під час «перебудови» створюється багато фільмів, присвячених гострій соціальній проблематиці — «Астенічний синдром» Кіри Муратової (1989), «Бич Божий» Олега Фіалки (1988), «Розпад» Михайла Бєлікова (1990) та інші.

У 1981 році Г. Кохан зняв перший в історії кіно фільм про сиву давнину — «Ярослав Мудрий», який розповів про державного мужа, чия прогресивна політика, висока культура, життєва мудрість і людяність на віки збереглася у пам’яті нащадків.

Поетичну повість про надзвичайну жінку зняв Юрій Іллєнко в історичному фільмі «Легенда про княгиню Ольгу». Він присвячений часам Древньої Русі, розвитку культури і прийняттю християнства, які пов’язані з ім’ям великої княгині Ольги.

У 1986 році сталася чорнобильська трагедія, про яку хронікери зняли кілометри відеоматеріалів, що розповідали про великий жах, який спіткав людство. Одним із цих хронікерів був Володимир Микитович Шевченко (1929 — 1987), який працював і на кіностудії імені О.Довженка — «Поїзд надзвичайного призначення» і «Контрудар». Остання його робота — «Чорнобиль. Хроніка важких тижнів» — професійний подвиг режисера.

Художній кінематограф теж відгукнувся на цю катастрофу: знято художньо-документальний фільм «Поріг» — режисер Р.Сергієнко, оператори О.Коваль, В.Бердашкевич і художній — «Розпад», режисер М.Бєліков, оператори В.Трушковський, О.Шигаєв. У фільмі М.Бєлікова основна увага була привернута до поведінки людини в екстремальній ситуації, адже саме такі обставини, як лакмусовий папір, виявляють, хто чого вартий. Картину побачив світ, вона була належно оцінена — Золота медаль на МКФ у Венеції і Гран-прі на МКФ у Сантандері, в Іспанії. 80-і роки були плідними для М.Бєлікова: ще один Гран-прі він отримав у Мангеймі за фільм «Ніч коротка» — добру, світлу і правдиву картину про хлопчика, який через 10 років після закінчення війни все ще чекає батька.

Успіхом користувались і фільми Ю.Іллєнка «Лісова пісня. Мавка» (приз ВКФ у Вільнюсі) та «Лебедине озеро. Зона», який на Каннському МКФ отримав найвищу нагороду кінопреси — премію ФІПРЕССІ. Фільм здобув широкий міжнародний успіх, що став своєрідною анти тоталітарною кіно емблемою.У творчому житті Іллєнка це друга така нагорода. Першу він отримав за операторську роботу у фільмі «Тіні забутих предків».

Високої оцінки здобули і роботи Романа Балаяна: «Польоти уві сні і наяву» (оператор В.Калюта) — Державна премія СРСР, «Філер» (оператори В.Трушковський і Б.Вержбицький) — премія виконавцю головної ролі Олегу Янковському на кінофестивалі у Вальядоліді в Іспанії, «Оберігай мене, мій талісман» (оператор В.Калюта) — Золотий приз МКФ в Авеліно (Італія), приз «Золотий тюльпан» на Міжнародному кінофестивалі у Стамбулі.

Рекордсменом нагород став фільм Віктора Греся «Чорна курка, або Підземні жителі» — екранізація красивої і сумної казки про хлопчика, який жив та вчився далеко від дому і дуже сумував за своїми рідними. Картина демонструвалася на Міжнародних і Всесоюзних кінофестивалях, де отримала високе визнання.

Сучасний кінематограф

У 1990-х українське телебачення починає освоєння поширеного у всьому світі жанру телесеріалу («Роксолана», режисер Борис Небієрідзе, «Острів кохання», режисер Олег Бійма). На рубежі 2000 р. низка українських акторів знімається у зарубіжних фільмах. Величезний успіх мав фільм польського режисера Єжи Гофмана «Вогнем і мечем», у якому український актор Богдан Ступка зіграв роль гетьмана Богдана Хмельницького. З цього часу Богдан Ступка став головним гетьманом українського екрану — йому належать також ролі в історичному серіалі «Чорна рада» Миколи Засєєва-Руденка (2000) та фільмі Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу» (2001). Історичні теми також стали провідними у творчості режисера Олеся Янчука. Протягом 1990-х — першої половини 2000-х р. їм були зняті такі фільми, як «Голод-33» (1991) про трагічну долю української родини часів Голодомору, «Атентат — Осіннє вбивство в Мюнхені» (1995), «Нескорений» (2000) та «Залізна сотня» (2004), які стали спробою донести до глядача правду про життя та бойовий шлях командирів і воїнів Української повстанської армії. 

Протягом останніх років в український кінематограф прийшло нове покоління кінематографістів. У 2001 році починаючий постановник Тарас Томенко здобув перемогу в конкурсі «Панорами» Берлінського фестивалю.

Престижною нагородою – Гран-прі МКФ «Бригантина» 2000 – відзначено роботу Дмитра Томашпольського «Усім привіт» (оператор В.Лисак), в якій лунає заклик до кожного з нас бути добрим, уважним, чуйним до ближнього.

У 2000–2002 роках були реалізовані великі проекти важкопостановочних фільмів «Зиновій-Богдан Хмельницький» (режисер Микола Мащенко) та «Молитва за гетьмана Мазепу» (режисер Юрій Іллєнко).У 2003 році, вже в основному конкурсі отримав Срібного ведмедя фільм українського аніматора Степана Коваля «Йшов трамвай №9».

У 2003 році фільм «Мамай» Олеся Саніна вперше представляв Україну на премії «Оскар».

У 2005 році стрічка «Подорожні» молодого українського режисера Ігоря Стрембицького отримала Золоту пальмову гілку за короткометражний фільм. Після 2004 знято кілька фільмів про Помаранчеву революцію. Її період був відображений в декількох кінострічках, в зокрема: «Помаранчеве небо» (2006, режисер Олександр Кирієнко), «Прорвемось!» (2006, режисер Іван Кравчишин), «Оранжлав» (2006, Алан Бадоєв). Фільм «Оранжлав» отримав приз за кращу режисуру на XV Міжнародному фестивалі «Кіношок» в Анапі (Росія). У 2006 році відбулася також прем’єра першого українського трилера «Штольня» (продюсер і оператор Олексій Хорошко, режисер Любомир Кобильчук).

Noworoczny Bal Charytatywny w Krośnie

[Gallery not found]

        W dniu 18 stycznia 2014 roku młodzież naszej szkoły uczestniczyła w Noworocznym Balu Charytatywnym, który odbył się w hali MOSiR w Krośnie. Jednym z głównych inicjatorów i organizatorów tej imprezy jest Jerzy Krzanowski – Konsul Honorowy Ukrainy w Rzeszowie z Grupą Nowy Styl. Ten organizowany od wielu lat bal jest wielką atrakcją dla dzieci, z konkursami, zabawą i mnóstwem smakołyków. Każdego roku impreza ma inny motyw przewodni z walorem integracyjnym i edukacyjnym. Tegoroczny bal przebiegał pod hasłem „Bezpieczeństwo i zdrowie”, a młodzież prezentowała scenki związane z udzielaniem pierwszej pomocy i sposobami postępowania w nagłych wypadkach. W trakcie balu przeprowadzona została również akcja „Lalka dla Elizy”, czyli zbiórka lalek wykonanych przez podkarpackie placówki, a dochód z ich sprzedaży przeznaczony będzie dla ciężko chorej dziewczynki. Nasza szkoła również przyłączyła się do akcji, wystawiając na aukcję dwie tradycyjne ukraińskie lalki, motanki, przepiękne rękodzieło naszych uczennic klasy 1 liceum – Maryny Leskiw i Darii Pulkowskiej.

     Wieczorem na bal przybył Święty Mikołaj z workiem pękającym od ilości prezentów dla każdej z placówek. Mikołaj nie zapomniał również o uczniach naszej szkoły i na ręce Pana Dyrektora wręczył czek pieniężny z przeznaczeniem na sprzęt audiowizualny do pracowni szkolnych.

    ZSO Nr 2 w Przemyślu serdecznie dziękuje organizatorom balu za zaproszenie, wspaniały prezent dla szkoły i zabawę, która była dla nas miłą inauguracją ferii zimowych.

ІХ Декламаторський конкурс ім. Уляни Кравченко – завершено!

Maski z konkursuДня 13 грудня 2013 р. відбувся Декламаторський конкурс ім. Уляни Кравченко. У міжшкільному конкурсі взяло участь 38 майстрів художнього читання. Відповідно до Положення Конкурс проводився за трьома віковими категоріями: молодша (кл. ІV-V основної школи) – 18 учасників – учні декламували поезію Лесі Українки, середня вікова категорія (кл. VІ основної школи, І-ІІІ кл. гімназії) – 16 учасників – учні декламувалу поезію Олександра Олеся та Євгена Плужнука та старша вікова категорія (класи ліцею) – 4 учасників, які читали вірші Євгена Плужника.
Активну участь у конкурсі взяли учні з пунктів навчання української мови з Команчі, Мокрого, Репеді, Загір’я, які приїхали до «Шашкевичівки» з наставниками: М. Онишканич, М. Ковальською, Я. Машлюхом.
Конкурсне журі відмітило наявність творчого потенціалу, високий рівень виконавської майстерності, вміння інтерпретаціїї творів, гарний рівень мовної та сценічної культури.

Учні, які зайняли призові місця в кожній віковій категорії:

Основна школа: І місце Наталія Кіх, кл. V
ІІ місце Марта Шумада, кл. ІV
ІІІ місце Лука Должицький, кл.ІV (Команча)
Вирізчення отримали: Магдалина Венґєльнік, кл. ІV та Марко Шари, кл. ІV (Мокре)
Гімназія: І місце Оксана Романець, кл. ІІІ
ІІ місце Роксана Михайлишин, кл. І (Репедь)
ІІІ місце Магдалина Кузьмяк, кл.І
Вирізчення: Роксана Фіцак, кл. І
Ліцей: І місце Марина Леськів, кл. І
ІІ місце Анна Кахнич, кл. ІІ
ІІІ місце Дар’я Пульковська, кл. І
Лавреатам ІХ Декламаторського конкурсу вітання!
Усім учасникам щуре дякую за поетичну зустріч !
Стипендіальному фондові ім. Я. Поповської та Батьківській раді висловлюється подяка за підтримку заходу!
Жирі, вчителям–опікунам та організаторам слова визнання за підготовку до конкурсу!
Галерея цьогорічного заходу і минулорічна, як згадка про зустріч з поетесою Мілею Лучак.

80. Holodomor

swieczki

ІСТОРЮ НЕ ПЕРЕПИШЕШ, ПАМ’ЯТЬ НЕ ЗІТРЕШ

23-25 ЛИСТОПАДА ВШАНУВАЛИ МИ ПАМЯТЬ МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНЦІВ ЗАГИБЛИХ У

ГОЛОДОМОРІ

Фотогалерея заходів.

Вистава про Голодомор, яку підготовила Анна Леськів

і молодь теарту «ПоприВсе»,

Скорботний Концерт хору «Журавлі»,

Посвячення пам’ятника в пам’ять жертв Голодомору

в Україні

 

Варто прочитати:

http://holodomor33.org.ua/

http://memorialholodomors.org.ua/uk/famines

http://memorialholodomors.org.ua/uk/ourarticles

http://risu.org.ua/ua/index/resourses/church_doc/ugcc_doc/54332/

Zaproszenie

 

Цьогорічний конкурс

присвячений поетичній творчості:

Лесі Українки,

Олександра Олеся,

Євгена Плужника.

Конкурс відбудеться 13 грудня 2013р.

о годині 1000 в будинку школи

  • УЧАСНИКАМ СЛІД ПІДГОТОВИТИ ОДИН ДОВШИЙ

(УЧНІ ОСНОВНОЇ ШКОЛИ НЕ МЕНШЕ 24 РЯДКИ,

СТАРШІ – НЕ МЕНШЕ 32) АБО ДВА КОРОТШІ ПОЕТИЧНІ ТВОРИ:

ЛЕСІ УКРАЇНКИ – ІV – V КЛАС ОСНОВНОЇ ШКОЛИ

ОЛЕКСАНДРА ОЛЕСЯ – VІ КЛАС ОСНОВНОЇ ШКОЛИ, І-ІІ КЛАС ГІМНАЗІЇ

ЄВГЕНА ПЛУЖНИКА – ІІІ КЛАС ГІМНАЗІЇ І ЛІЦЕЙ.

Заохочуємо взяти участь у конкурсі!

Цьогорічний конкурс Леся (PDF)

Олександр Євген (PDF)

1 61 62 63 64